- пеньок
- [пеин’о/к]
-н'ка/, м. (на) -н'ку/, мн. -н'ки/, -н'к'і/ў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
пеньок — нька/, ч. 1) Те саме, що пень 1). 2) розм. Нижня частина зуба, що викришився, зламався і т. ін.; залишок зіпсованого зуба. 3) перев. мн. Відростки на тілі птаха, з яких росте пір я … Український тлумачний словник
пеньок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
пень — пня, ч. 1) Нижня частина стовбура дерева, яка залишилась на корені після того, як дерево зрубали, спиляли, зламали і т. ін. || перен., розм. Про нерозумну чи байдужу до всього, до всіх людину. 2) розм. Те саме, що пеньок 2). 3) діал. Вулик … Український тлумачний словник
пеньочок — чка, ч. Зменш. пестл. до пеньок 1) … Український тлумачний словник
прикорень — рня, ч. 1) Частина стовбура біля кореня. || Залишок від зрізаного або зламаного дерева; пеньок. 2) Частина стебла трав янистої рослини біля кореня … Український тлумачний словник
штурпак — а/, ч., діал. 1) Залишок зрубаної або зламаної рослини; шпичастий пеньок. 2) перен. Дурень, бовдур … Український тлумачний словник
балимок — Балимок: колодка, пеньок [23] … Толковый украинский словарь
пень — Пень: в окр. значенні: генетичний корінь [52] стовбур, колода, пеньок; мати на пеньку: мати злість, затямити собі щось проти когось [IV] … Толковый украинский словарь
пень — (залишок від зрізаного / зламаного дерева), пеньок; корч (викорчуваний із корінням) … Словник синонімів української мови
надібок — 1 іменник чоловічого роду пеньок діал. надібок 2 іменник чоловічого роду господарські речі діал … Орфографічний словник української мови